Правила перевезення контейнерів морським транспортом
1. Загальні положення
1.1. Справжніми Правилами регламентуються: перевезення морем, завантаження і вивантаження в морських портах усіх типів контейнерів, належним підприємствам Міністерства морського флоту, і їх використання в усіх видах повідомлень між портами та пунктами, відкритими для виробництва операцій з контейнерами.
Дія справжніх Правил поширюється і на морські перевезення контейнерів інших міністерств (відомств) і їх обробку в морських портах, якщо розпорядженнями вищестоящих органів або угодами з цими міністерствами не передбачене інше.
Перевезення і перевалка контейнерів, окрім справжніх Правил, регламентуються: в каботажі - Тарифами на перевезення морським транспортом (Прейскурант N 11-01); у закардонплаванні угодами, укладеними між транспортними й зовнішньоторговельними організаціями, умовами застосування тарифів, угодами по роботі ліній, а також чартерами (букінг-нотами); транспортно-експедиторська обробка експортних, імпортних і інших зовнішньоторговельних вантажів в контейнерах в портах Міністерства морського флоту регламентується також "Генеральною угодою", укладеною між Міністерством морського флоту, Міністерством зовнішньої торгівлі й Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з зовнішніх економічних зв'язках.
В усьому іншому, що не передбачено вищеназваними документами, діють норми Кодексу торгового мореплавання Союзу РСР (КТМ), регулюючі перевезення на морському транспорті, а також Загальні й спеціальні правила перевезення вантажів (4-М).
Транспортування контейнерів по території іноземних держав здійснюється відповідно до законодавства цієї країни, а також угод і тарифів, що діють на конкретних напрямах.
1.2. Для морського перевезення можуть застосовуватися універсальні й спеціалізовані контейнери масою брутто до 30,48 тонни включно.
1.3. Контейнери повинні відповідати діючим державним стандартам СРСР або рекомендаціям Міжнародної організації зі стандартизації (ІСО), а також вимогам Міжнародної конвенції з безпечних контейнерів (КБК) 1972 р. і Митної конвенції, що стосується контейнерів (КТК), 1972 р.
Відповідальність за дотримання вищезгаданих положень лежить на організації - власнику контейнера в процесі експлуатації контейнерів і на стороні, що його здає.
1.4. Універсальні й спеціалізовані великотоннажні контейнери мають бути забезпечені сертифікатом Регістра СРСР або іншого класифікаційного суспільства, що має з Регістром СРСР договір про взаємне заміщення.
1.5. Перевезення рефрижераторних і інших спеціалізованих вантажів, рідких хімічних вантажів і скраплених газів може робитися в спеціалізованих контейнерах (рефрижераторних, ізотермічних, танк-контейнерах і т. п.) з дотриманням технічних умов перевезення, встановлених транспортними міністерствами.
1.6. Вантажовідправникові повинні надаватися під вантаження контейнери справні, придатні для перевезення цього вантажу й очищені від залишків раніше перевезеного вантажу.
Придатність контейнерів для перевезення цього вантажу визначається вантажовідправником.
При виявленні в контейнері яких-небудь несправностей, які можуть вплинути на збереження вантажу при перевезенні, вантажовідправник може відмовитися від вантаження вантажу в такий контейнер, а якщо він навантажить вантаж в контейнер, не придатний для перевезення цього вантажу, то вантажовідправник несе відповідальність за виникле внаслідок цього незбереження вантажу.
1.7. Контейнери, що підлягають опломбуванню, мають бути технічно справними та мати пристосування для навішування пломб. Після опломбування контейнерів має бути унеможливлення доступу в них без зняття й ушкодження навішених пломб.
На кожен контейнер навішується не менше однієї пломби на замочне облаштування робочих дверей, які закриваються останніми.
Пломби, що навішуються на контейнери, повинні мати наступні знаки:
- найменування вантажовідправника або його експедитора;
- контрольні знаки.
1.8. При передачі однією стороною інший контейнера з якими-небудь ушкодженнями складається акт технічного огляду контейнера з детальним описом характеру і розміру ушкоджень.
Акт складається у трьох екземплярах (по одному для кожної сторони й контейнеровласника).
При встановленні обставин, що вимагають складання комерційного акту, слід керуватися п.3.3.9 справжніх Правил.
На іноземних територіях діє порядок оформлення прийому-здачі контейнерів, встановлений відповідною владою.
1.9. Розкриття навантажених контейнерів для догляду на вимогу митних органів оформляється актами встановленої форми.
Відомості про стан знятих при цьому пломб і про накладення портом нових пломб вносяться у вказані акти.
Передача одним перевізником іншому і видача одержувачам навантажених контейнерів, що раніше піддавалися митному огляду, робляться по зовнішньому огляду справності контейнерів і пломб з врученням копії вказаних актів.
У транспортний документ вноситься відмітка про складання і додаток вказаного акту.
1.10. На кожен контейнер, що пред'являється до перевезення, вантажовідправник складає навантажувальний ордер (отримання, наряд, накладну) відповідно до правил оформлення документів на перевезення каботажних, експортних, імпортних, транзитних вантажів і вантажів прямого змішаного залізнично-водного повідомлення, що діють для відповідних видів плавання.
1.10.1. У навантажувальному ордері (дорученні, наряді, накладній) вказуються номер контейнера, тип контейнера, маса брутто, маса нетто контейнера згідно з трафаретом, вага вантажу, об'єм вантажу, найменування вантажу і відбитки пломб.
У кожен контейнер має бути занурена партія вантажу, що оформляється перевізним документом призначенням в один пункт, на адресу одного одержувача. На кожен прийнятий до перевезення контейнер видається коносамент (накладна), в який вносяться усі вказані реквізити про контейнер, а також відмітка "кількість вантажу в контейнері за заявою відправника".
1.10.2. За угодою відправника з пароплавством один коносамент (накладна, квитанція) може бути виданий на декілька контейнерів. В окремих випадках, за узгодженням з пароплавством, вантажовідправник або його експедитор може завантажити в один контейнер вантажі різних найменувань, постачальників, що наслідують різних одержувачів, але при цьому контейнер має бути адресований одному одержувачеві або експедиторові, який зобов'язаний здійснити прийом контейнера, розформувати його і передати вантажі з контейнера іншим одержувачам.
1.10.3. Перевезення контейнерів здійснюється як на спеціалізованих, так і на звичайних морських судах.
1.11. Вантажовідправник несе відповідальність за усі наслідки неправильності, неточності відомостей, вказаних їм в перевізних документах.
1.12. Перевізник має право перевіряти правильність відомостей, вказаних вантажовідправником в перевізних документах, а також робити перевірку завантаження контейнерів по вантажопідйомності й вантажомісткості шляхом вибіркового зважування або перевірки утримуваного контейнера (розкриття контейнера) з оформленням акту загальної форми.
